Євген Пилипович Гуцало – дивовижний, загадковий, майже нерозкритий критиками письменник. Він – один з найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в сучасній українській літературі. Є в нього більше двохсот оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, книжки для дітей, публіцистика.
Є.П. Гуцало народився 14 січня 1937 року в селі Старий Животів (нині с. Новоживотів) Іллінецького району Вінницької області в сім’ї вчителів
Перша збірка оповідань “Люди серед людей” побачила світ у 1962 році і одразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю та відтворенням розмаїтих живих характерів. Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників. Він – автор лірико-психологічної повісті «Дівчата на виданні», дилогії «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».
Поважну частку творчого доробку письменника складають твори для дітей «Олень Август», «З горіха зерня», «Дениско», «Саййора», «Пролетіли коні». Євген Гуцало є автором поетичних книг «Письмо землі», «Час і простір», «Живемо на юрі», «Напередодні нинішнього дня».
Письменник-шістдесятник удостоєний літературної премії імені Юрія Яновського за збірники оповідань «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», «Полювання з гончим псом» і «Оповідання з Тернівки». За дитячі збірки Євген Гуцало нагороджений Державною премією України ім.. Тараса Григоровича Шевченка, а за роман-трилогію «Позичений чоловік» він удостоєний Міжнародною премією фундації О. і Т. Антоновичів та премією імені Івана Огієнка за публіцистичну книжку «Ментальність орди».
Перестало битися серце українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала 4 липня 1995 року, на 59 році життя.